Дитяча банківська картка: переваги і правила безпеки

• Кому потрібна дитяча картка, дітям чи батькам?
  • Топ-5 аргументів для батьків
  • Топ-5 аргументів для дітей
• «Зона ризику» та правила безпеки
  • Правила безпеки

Розважлива фінансова поведінка формується роками досвіду. І часто люди мусять здобувати його тільки шляхом власних спроб і помилок — вже у дорослому віці.

Цього можна уникнути, якщо вчитися фінансової грамотності з дитинства. Зараз у школі впроваджують такий предмет. Але без практики, сформованої у родині, корисні знання так і залишатимуться теоретичними. Тому саме батьки мають потурбуватися про те, щоб дитина могла жити в сучасному світі, невід’ємною складовою якого є гроші.

Однією з важливих фінансових і навіть соціальних навичок є вміння оперувати не лише «живими» грішми, але й віртуальними. Простіше кажучи, карткою.

Кому потрібна дитяча картка, дітям чи батькам?

Насправді обом.

Батькам картка потрібна більше з тактичних міркувань. Вона дозволяє не хвилюватися за дитину та за гроші тут і зараз.

Для дітей картка більше є «тренажером» фінансової грамотності. Тож вони виграють у перспективі, як у близькій, так і в далекій.

І, звісно, виграє сімейний бюджет і стосунки — а значить, сім’я як така.

Топ-5 аргументів для батьків

1. Готівка — ненадійна. Діти гроші гублять, залишають у кишенях «іншої куртки»… Крім того, готівку крадуть у транспорті, вимагають старші школярі. А картка — як нею скористатися без коду? Хіба що в метро пройти. І навіть якщо ваша дитина буде змушена сказати код (припустимо найгірше), відстежити дії зловмисників цілком реально.
2. Ми заробляємо самі, і нам простіше витратити карткові гроші, коли ми маємо справу з «цифрами», а не «папірцями». Але наші витрати контролюємо, переважно, ми самі. Натомість дитині, яка витрачає гроші батьків, легше придбати колу за готівку — ніхто не побачить «злочину». Витрати на картці батьки бачитимуть і зможуть реагувати. Звісно, 20 гривень «на проїзд» варто мати, але не більше.
3. Картка допомагає уникати зайвого контакту з готівкою, а значить — і контакту з бактеріями та вірусами. Так, картка теж не взірець стерильності, але її можна витерти хоча б серветкою, що нереально з купюрами. Це в принципі важливий аргумент, але під час поширення ковіду все, що можна зробити задля безпеки — зробити варто.
4. Чим старшими стають діти, тим більше вони можуть залишатися без дорослих. Але важливо бути готовими допомогти за потреби. З карткою ви зможете переказати гроші будь-коли. Якщо в дитини виникла раптова потреба, вам не доведеться все кидати та везти готівку чи розповідати телефоном, де вдома хованка. Або ви зможете відпустити дитину на відпочинок або навчання, не турбуючись про готівку.
5. Картка — це спосіб виховання. Ви можете встановити ліміт спочатку на день, потім, наприклад, на тиждень, потім на місяць. Якщо дитина витратить все відразу, вона швидко зрозуміє, що так робити не варто, адже грошей на рахунку не побільшає. Та й батьки зможуть «підкрутити краник». Натомість, якщо заощаджувати, гроші будуть накопичуватися і на них буде «набігати» невеликий відсоток.

Топ-5 аргументів для дітей

Діти можуть усвідомити, що картка — це важіль батьківського контролю, черговий спосіб «тримати руку на пульсі». Тому важливо, щоби «плюси» картки переважили її «мінуси». Тому вибирайте аргументи, які спрацюють саме для вашої дитини — залежно від віку та особливостей характеру.

1. Картка — це круто. Це означає, що ти вже «великий».
2. Гроші з картки списуються автоматично, а інформація зберігається на рахунку. Тобто ти не помилишся з сумою, тебе не обдурять, ти не забудеш решту на касі.
3. Якщо ти губиш гроші — це остаточна втрата. Якщо ти загубиш картку — ти загубиш шматочок пластику, який можна перевипустити.
4. На багатьох картках є кешбек — за покупки ти отримуєш бонуси. Якщо поводитися розумно, з карткою ти зможеш купувати більше, ніж ти купив би за готівку.
5. Так, картка — це засіб контролю. Але правда така, що сучасний світ контролює фінансову поведінку дорослих людей також. Це роблять і банки, і почасти вже уряд. Добре це чи погано — питання другорядне, але реальність саме така. І чим раніше ти будеш формувати свою позитивну фінансову історію, тим більше фінансової свободи та можливостей ти матимеш за кілька років.

«Зона ризику» та правила безпеки

Так, зловмисники можуть отримати дані картки. Підглянути під час розрахунку в магазині, зняти камерою біля банкомата, знайти секретний код в телефоні чи гаманці, просто погрозами чи обманом змусити дитину назвати цифри.

Але це не привід відмовлятися від картки. Ми ж не відмовляємося від поїздок, знаючи про аварії. Це привід вивчити правила безпеки ще у дитинстві, щоб дотримуватися їх і зараз, і пізніше. І чим раніше, тим краще, адже простіше отримати цей досвід на дрібних сумах і під батьківським контролем, аніж, наприклад, з першою зарплатою.

Правила безпеки

• Код — це лише 4 цифри. Їх слід запам’ятати. Записувати код не варто, особливо в гаманці чи телефоні. Якщо вже записувати, то його слід зашифрувати. Наприклад, записати як номер телефону якоїсь «Наталки», де код буде схований серед інших цифр, записаних «з кроком +1». Цей код можна перевіряти тільки на самоті, коли нікого немає поблизу і в жодному випадку не біля банкомата! Але краще — покладатися на пам’ять.
• Ніколи не давати картку в руки іншим людям. Ані касиру в магазині, ані офіціанту в кафе, ані найкращому другу «подивитися», ані поліцейському в формі, ані добрій бабусі. Єдиний виняток — батьки. Їм також варто знати код картки — раптом щось.
• Нікому не повідомляти жодних даних картки, особливо кодом зі зворотного боку (CVC2/CVV2), терміном видачі картки, даними, які може надіслати банк для перевірки тощо. Для поповнення картки (наприклад, друг повертає борг у 50 грн чи бабуся хоче переказати гроші на день народження) достатньо номера з 12 цифр.
• Банки ніколи не телефонують власникам карток, щоб з’ясувати якісь дані щодо картки — особливо дітям. Реклама може приходити, але то буде розсилка у месенджер, максимум — автоматичне голосове повідомлення. Все, що потрібно знати банку, він має, бо ці дані містяться у профайлі клієнта. Будь-який дзвінок «з банку» — це 100% зловмисники. Слід не розмовляти, а перервати дзвінок і повідомити батькам. 
• Набираючи код картки в банкоматі чи магазині, слід прикривати клавіатуру рукою. Якщо хтось дивиться чи тупцює поряд — попросіть відійти. Чесна людина може думати про щось своє та не звертати уваги на дії іншого, навіть стоячи впритул, але вона точно не здивується такому проханню. Тому якщо хтось починає обурюватися, висловлювати незадоволення, критикувати «молодь» — слід просто піти. Не знімаючи грошей. Швидко. Бажано в людне місце.
• Тримати картку на видноті не можна. І не лише в транспорті або школі — навіть удома. Хоча б тому, що на неї можна розлити сік, її можна випадково прикрити підручником чи одягом, домашній улюбленець може кудись загнати цей шматочок пластику… Якщо картка знадобилася вдома (припустимо, для онлайн-оплати), відразу після операції її слід заховати у звичне місце. Наприклад, до гаманця.
• Якщо картку загублено (її немає на місці), слід негайно повідомити батьків. Якщо це з якихось причин неможливо, зателефонуйте на гарячу лінію банку та дійте за алгоритмом. Як правило, банк пропонує натиснути кнопку, яка автоматично блокує  всі операції. Потім, якщо знайдете картку, її можна буде розблокувати.