Чим відрізняються різні типи приводів: RWD, FWD, AWD
- Задній привод RWD: історична «класика» автопрому
- Передній привод FWD: зразкове компонування та простота управління
- Повний привод AWD: більше прохідності та зчеплення з дорогою
Вас лякають скорочення RWD, FWD, AWD? Даремно: достатньо витратити лише кілька хвилин, щоб прочитати даний матеріал, — і ви будете з легкістю визначати тип приводу і конструкцію автомобіля не гірше, ніж досвідчений автолюбитель! Зараз розповімо ази різних типів приводу, які бувають у традиційних ДВЗ-автомобілях.
Задній привод RWD: історична «класика» автопрому
Задній привод прийнято вважати «класикою» тому, що саме з такої конструкції починався масовий світовий автопром на початку XX століття: двигун встановлений спереду поздовжньо, далі розташована коробка передач, з неї виходить карданний вал, який досягає задніх коліс; і в результаті саме задні колеса ведучі. Ця схема збереглася і донині, хоча трапляється дуже рідко: тільки на потужних автомобілях представницького класу або динамічних спорткарах. А ще іноді в пікапах, але це швидше зворотний приклад — економія та здешевлення конструкції зважаючи на відмову від повного приводу у пікапа.
Чому так сталося? Тому, що подібне класичне компонування виявляється досить об'ємним і забирає багато простору в салоні автомобіля. Тому, що довгий карданний вал — це досить вразливий і вимогливий елемент конструкції: потрібно слідкувати за станом підшипників, на нього може щось намотатися. Тому, що задній редуктор і підвіска виявляються досить габаритними (мінус просторий салон і об'єм багажника) і конструктивно складними.
Водночас класичне компонування має і свої переваги.
По-перше, із заднім приводом легше реалізувати високу потужність при динамічному розгоні: автомобіль ніби присідає на задні колеса, попутно навантажуючи їх.
По-друге, автомобілі із заднім приводом зазвичай відрізняються гарним виворотом коліс і «чистотою керма», зважаючи на те, що передні колеса не мають ШРУС-ів (шарніри рівних кутових швидкостей) і не навантажені крутним моментом.
Саме з цих причин задній привод залишився на потужних великих автомобілях (у них немає проблем з простором салону, але є потужний мотор, і його потужність потрібно реалізувати), а також у спорткарах (знову-таки важливий розгін та реалізація потужністю, плюс важливо відчувати «чистоту керма»).
Прикладами автомобілів із заднім приводом можуть бути середньорозмірні та великі седани Mercedes-Benz, BMW, Lexus, а також спортивні купе різних марок.
Передній привод FWD: зразкове компонування та простота управління
Жарт історії — фактично сьогодні класичним компонуванням вже стала конструкція, коли двигун розташований спереду і ведучі колеса також передні. Як правило, мотор розташовується поперек кузова, поряд з ним вміщується компактна коробка передач (механіка або автомат), і вже з неї виходять приводні вали для передніх коліс. Така схема називається FWD — що розшифровується як Front Wheel Drive.
Ця схема пропонує відразу кілька переваг.
По-перше, всі ключові елементи автомобіля (двигун, трансмісія, кермо) «упаковані» під капотом і практично не позначаються на просторому салоні або об'ємі багажника.
По-друге, зважаючи на відсутність карданного валу та заднього редуктора, не тільки вдається виграти в просторі салону (є лише невеликий тунель під вихлопну систему), але також і в полегшенні автомобіля: за умови однакових розмірів/класу виходить, що FWD-автомобілі легші, ніж RWD-автомобілі Плюс такі автомобілі легші в управлінні: машина ніби тягнеться за передніми колесами — тут практично зведений до мінімуму ризик занесення (що характерно для автомобілів із заднім приводом). В даному випадку можливо лише знос у повороті, але з ним впорається інстинктивно простіше.
З мінусів — обмеження за потужністю та можливостями розгону: автомобіль ніби підводиться з передніх коліс і вони частково втрачають зчеплення з дорогою, через що можуть бути пробуксовки. А також досить специфічні вимоги через ШРУС-ів. Це такий елемент, який встановлюється на приводі переднього колеса, передає крутний момент, а також дозволяє колесу повертатися вліво-вправо. Зазвичай ШРУС виявляється досить навантаженим з'єднанням, тому може виходити з ладу при різких пробуксовках (особливо при сильно вивернутих колесах). У результаті FWD-автомобілі зазвичай мали обмежений виворіт коліс, та й мотори спочатку ставилися не надто потужні.
Схоже на те, що передній привод був ніби спеціально вигаданий для компактних і не надто потужних автомобілів. Що не позбавлене правди: нехай перші FWD-автомобілі з'явилися ще в 30-40-х роках XX століття, але по-справжньому передній привод став популярним лише в 60-70-х і багато в чому завдяки автомобілю Volkswagen Golf, який існує досі та все так же має передній привод у своїх основних версіях.
Але сьогодні, з розвитком матеріалознавства, ШРУС-и стали куди міцнішими — зросла допустима потужність моторів, передній привод став використовуватися не тільки на компактних автомобілях, а й на досить габаритних седанах або кросоверах.
Повний привод AWD: більше прохідності та зчеплення з дорогою
Повний привод (або AWD — All Wheel Drive) об'єднав у собі обидва типи приводу: і передній, і задній. Усі колеса є приводними, всі обертаються від двигуна. Логічно, що повний привод забезпечує найкращу передачу потужності та крутного моменту, а це важливо і для позашляховиків, і для спортивних автомобілів.
Таким чином, повний привод дозволяє підвищити прохідність на бездоріжжі, а також поліпшити керованість автомобіля на слизькій дорозі: запаси за рівнем зчеплення до заносу або знесення куди вищі, ніж в автомобілів із заднім або переднім приводом. Словом, як не крути — а повний привод крутий!
Проте він має свої мінуси.
По-перше, складність конструкції — так само як є переваги переднього та заднього приводу, аналогічно є і всі компоненти переднього та заднього приводу. А це означає, що механікам та власнику автомобіля слід приділяти вдвічі більше уваги до трансмісії, змінювати вдвічі більше трансмісійних мастил або різних прокладок/сальників та іншого.
По-друге, повний привод позначається на вазі автомобіля, плюс зважаючи на більшу кількість елементів, тут вищі інерційні маси — у результаті гірший розгін і вища витрата пального автомобіля (якщо порівнювати з аналогом, у якого лише передній чи повний привод).
Сьогодні автомобілі з повним приводом трапляються у різних виробників, включаючи згадані вище BMW, Mercedes, Lexus, Volkswagen. Але якщо для більшості виробників випуск автомобілів з повним приводом є рідкістю, то є одна компанія, у якої все навпаки — майже весь модельний ряд автомобілів має повний привод. Це компанія Subaru, яка випускає автомобілі з фірмовим симетричним повним приводом – коли у лінію вибудовані двигун та трансмісія.
І це лише один із прикладів специфічної конструкції повного приводу. А насправді за позначенням AWD приховано ще багато цікавих деталей.
Читайте також:
- Топ автомобілів, які найчастіше викрадали в Україні у 2024 році
- Як перевозити дітей в авто: маленькі поради для великого комфорту
- Зимові шини: топ-10 моделей різних брендів, класів, цінових сегментів
- Водії можуть отримати довідку про свою страхову історію від МТСБУ онлайн. Як це працює?
- Нове правило купівлі-продажу авто в Україні
- Як правильно підготувати авто до продажу: чесно для покупця, вигідно для продавця
- За електротранспортом закріплюють спеціальні «зелені» номерні знаки