Куди вкласти гроші у 2021 році, щоб заробити?

• Яким має бути стартовий капітал і де його взяти?
• З чим слід визначитися насамперед?
  • Рівень ризику та кількість об’єктів інвестування
  • Партнер
  • Терміни
  • Справа

Десять відсотків. Це ті кошти, які ви можете «відрізати» від кожного доходу — зарплати, гонорару, стипендії, роялті, аліментів, грошей від здачі другої квартири — без особливого дискомфорту та зміни рівня життя. 

Ці кошти можна вкласти так, аби вони приносили вам пасивний прибуток. Навіщо? Наприклад, щоби ви могли вибирати, працювати вам у цьому місяці чи ні. Чи для того, щоби зібрати певну суму — на власну квартиру, переїзд в іншу країну, навчання дитини чи пенсію собі, коханому. Або просто менше боятися змін у вашому особистому житті, країні, економіці світу тощо.

Яким має бути стартовий капітал і де його взяти?

Почати можна навіть зі ста доларів — було б бажання та готовність відмовитися від «дрібних слабкостей» заради великої мети. Наприклад, якщо ви кинете курити чи варитимете каву в турці замість того, щоби купувати її в улюбленому кіоску, ви заощадите близько 50 грн на день.

Звісно, і початкову суму слід десь узяти. Так, можна «продати щось непотрібне», але не в усіх удома лежить без діла каблучка з рубіном чи картина Рубенса. Але навіть якщо вам нема на що розраховувати, крім власної зарплати, все можна виправити — це питання часу.

Бажано, щоби це було не спонтанне рішення, а системна стратегія, якої ви зможете дотримуватися протягом хоча б шести місяців. Саме за цей час ви зможете переконатися, що сума є реалістичною, і що ви здатні без неї обходитися. 

Припустимо, ваша зарплата складає 15 000 гривень. Завдяки деякому самообмеженню — згадайте відмову від сигарет чи кави в кіоску - ви зможете щомісяця відкладати 1500 грн (50 грн x 30 днів = 1500 грн). Додайте до цієї суми будь-які «випадкові гроші» (премія на роботі, дохід від продажу непотрібної речі, подарунок на свято, гонорар від продажу хендмейд-виробів). 

Всі ці кошти можна класти на депозит з правом поповнення — тоді і для вас буде менше зваб, і якісь додаткові відсотки «крапатимуть». Припустимо, у вас є 5000 грн, відкладені «про всяк випадок». За пів року ви зберете 9000 грн від зарплати (1500 x 6) + 4500 грн (наприклад) «додаткових доходів» + 750 грн відсотків. Накопичені 19 250 грн і будуть вашим стартовим капіталом.

А поки ви будете його заробляти, ви можете використати цей час для того, щоби вивчити варіанти для інвестора-початківця та визначитися зі своєю стратегією.

З чим слід визначитися насамперед?

Інвестиції бувають різні за кількома параметрами. Щоби визначитися, варто відповісти на кілька запитань:

• до якого рівня ризику ви готові;
• у скільки об’єктів ви готові інвестувати;
• з якими партнерами готові мати справу;
• на який час ви готові інвестувати;
• у якого роду справу ви готові інвестувати.

Розглянемо, про що ідеться у кожному з цих запитань. 

Рівень ризику та кількість об’єктів інвестування

Це два головних питання, які щільно пов’язані між собою. Тому їх слід обмірковувати комплексно і найбільш прискіпливо. 

За рівнем ризику розрізняють:

• консервативні інвестиції (наприклад, накопичувальне пенсійне страхування у компанії з іноземним капіталом), прогнозований прибуток 5-12% річних;
• інвестиції середнього рівня ризику (наприклад, пайовий інвестиційний фонд, присутній на ринку понад 10 років), імовірний прибуток 12-25% річних;
• агресивні інвестиції (наприклад, Форекс) можливий прибуток понад 25% річних.

За кількістю об’єктів:

• одна інвестиція (коли ви вкладаєте всі вільні кошти на щось одне, наприклад, купуєте на всю готівку золото чи ставите її на одну фішку в казино);
• портфельна інвестиція (коли ви вкладаєте гроші в різні об’єкти-справи).

Додайте до цього ще три загальних принципи інвестування: 

• чим вищий потенційний прибуток, тим вищим є потенційний ризик;
• чим менше інструментів, куди ви інвестуєте, тим вищим є потенційний ризик («не кладіть усі яйця в один кошик» - він про це);
• чим молодшою є людина, тим більший ризик вона може собі дозволити, проте з віком вона має все частіше вибір на користь консервативних інвестицій, на яких особливо не заробиш.

Слід також мати на увазі, що інструментів з нульовим ризиком не існує. Тобто в будь-якому випадку краще «розмащувати» капітал по різних видах інвестицій, навіть якщо у вас невелика сума — це і є «інвестиційний портфель». 

Приклади кредитних портфелів залежно від віку

Припустимо, вам 25 років, і у вас є 50 000 грн — непогана сума. Тоді ваш інвестиційний портфель може мати такий вигляд: 

• 30% — агресивні інвестиції (наприклад, ви інвестуєте 15 000 грн у власний стартап);
• 50% — середній ризик (наприклад, ви передаєте 25 000 грн у ПІФ);
• 20% — консервативні інструменти (наприклад, ви купуєте на 10 000 грн золоті монети).

Якщо ваш вік 40 років, картина має бути протилежною. Припустимо, вам вдалося «сколотити капітал» у 1 000 000 грн

• 20% — ризиковані інвестиції (наприклад, 200 000 грн іде у хедж фонд);
• 50% — середній ризик (наприклад, на 500 000 грн купуєте «блакитні фішки»);
• 30% — консервативні інструменти (наприклад, 300 000 ви вкладаєте у накопичувальне страхування життя). 

Якщо вам 60+, то агресивних інвестицій не має бути понад 10% (наприклад, мікрофінансова компанія), консервативних (наприклад, облігації внутрішньої державної позики) — не менше половини, решта — інвестиції з середнім ризиком (наприклад, ви успадкували другу квартиру, яку здаєте в оренду, оформивши страховку).

Партнер 

Інвестувати без партнерів — практично нереально. Навіть якщо ви будете інвестувати власні гроші без посередників у вигляді інвестиційних фондів, банку, біржі чи будь-кого іншого. Справа в тому, що навіть гривні як такі — випускає і якось забезпечує рідний НБУ.

Тому партнера доведеться вибирати так чи інакше. Ним може стати:

• держава (наприклад, ви купуєте державні облігації);
• компанія (наприклад, інвестиційний фонд);
• приватна особа (наприклад, ви позичаєте гроші на розкрутку бізнесу під відсоток).

Найбільш консервативним партнером вважають державу, найменш — приватну особу. Навіть якщо ця «приватна особа» - ваш рідний брат, який вирішив відкрити молочну мініферму, успадкувавши хату в селі у вашої спільної бабусі. Тому що він може прогоріти, захворіти і т. д., і ви втратите практично все — крім того, що вдасться продати за «скільки дадуть». Звісно, тут вибір за вами, але у такому випадку всі наявні у вас кошти точно не слід вкладати.

Але якщо вибирати тільки консервативні варіанти, ви багато не заробите.

Приклад консервативного партнера

Припустимо, у вас є 20 000 грн, які ви хочете «точно не втратити». 

Банківські депозити — це відносно консервативний інструмент, внески до 200 тисяч грн гарантовані державою. Зараз банки пропонують від 6% (Креді Агріколь) до 10,5% (А-банк) за строковими депозитами на рік у гривні, середня ставка серед комерційних банків — 8-8,5% річних (ПроКредит банк, ТАС банк, ПУМБ). Найбільш консервативними і надійними вважаються депозити у державних банках, де ставки трохи нижчі, близько 7%. 

Поклавши на депозит всі наявні у вас 20 000 грн, за рік ви отримаєте приблизно від 1062 грн (ОТП банк, пропонує 6,25%+0,35% бонус) до 1610 грн (Монобанк, пропонує 10%). Серед державних банків найкраща пропозиція — у Ощадбанку, 7,5% річних, тобто на 20 000 грн можна заробити 1250 грн.

Але варто враховувати фактор інфляції — наскільки за певний період знецінюється гривня. У 2020 році рівень інфляції склав 5%. Але це офіційні дані, фактично він вищий. Це означає, що розраховуючи на певний дохід у відсотках, слід «відмінусувати» від нього рівень інфляції. Тобто, наприклад, якщо ідеться про 8% річних, то щонайменше 5% (фактично на пару відсотків більше) так чи інакше «з’їсть» інфляція, і вам залишаться «сльози». 

Тож банківський депозит — це, швидше, спосіб зберегти наявні кошти, а не заробити. Це теж важливо, оскільки гроші, що лежать «у тумбочці» знецінюються — саме через інфляцію, офіційну і фактичну, не кажучи вже про ризики зберігання готівки удома. Але заробити на звичайних банківських депозитах, якщо ви будете покладатися ЛИШЕ на них, ви не зможете.

Тому навіть якщо вибирати в партнери державу, краще вже купувати облігації внутрішньої державної позики (ОВДА) використовуючи свій банк як дилера (самостійно «у держави» купити облігації неможливо). Рівень ризику — не більше, ніж у депозиті в державному банку, але ви отримаєте на 2-5% більше (близько 10+ % річних)

Терміни

Важливо не тільки скільки ви будете заробляти і на чому, але й коли ви почнете отримувати дохід і коли зможете повністю окупити інвестицію.

За терміном отримання першого доходу розрізняють:

• короткі інвестиції (до року);
• середньої тривалості (1-5 років);
• тривалі (понад 5 років).

Наприклад, ви вирішили піти «зрозумілим шляхом» і вкласти гроші в реальний об’єкт — здану однокімнатну квартиру в передмісті столиці. Ви купуєте її за 500 000 грн і робите косметичний ремонт за 100 000 грн. Ви здаєте її в оренду за 8000 грн, починаючи поступово повертати вкладені кошти. Перші гроші ви отримаєте за місяць, інвестиції в ремонт «повернуться» приблизно за 12-13 місяців. Повністю окупиться інвестиція років за 7, лише потім ви почнете заробляти. Але ви залишитеся з квартирою, де можна або жити, або використовувати її як джерело прибутку десятки років.

Справа

На чому ви готові заробляти: на якого роду об’єкті, ідеї, справі, інструменті? Ви готові вкладати тільки гроші чи, наприклад, досвід, час, знання, ваші зв’язки? Що саме ви розраховуєте отримати в результаті — тільки гроші чи «щось іще»? Ви згодні ви з фразою «гроші роблять гроші» чи вам «щось не так» у ній? Важливо зрозуміти суть цих питань і відповісти на них щиро. 

Залежно від відповідей, слід вибирати між інвестиціями у:

• реальний об’єкт (наприклад, нерухомість);
• венчурні проєкти (наприклад, стартап з розробки мобільного додатку);
• спекуляції (наприклад, бінарні опціони чи акції компаній, які ви купуєте лише для того, щоби потім продати з вигодою);
• фінансові інструменти (наприклад, акція підприємства, на дивіденди від якої ви розраховуєте).

Найменш ризикованими є реальні об’єкти, найбільш — спекуляції. Відповідно, і потенційний заробіток є прямо пропорційним ризику. Окремо стоять «венчурні проєкти», які можуть бути пов’язані як із кимось іншим (наприклад, є ноу-хау, в яке ви вірите), так і безпосередньо з вами.

Приклад особистого «венчурного проєкту»

Ви маєте задум книги та уклали «джентльменську угоду» з виданням щодо публікації за роялті у 5%. Ви берете на роботі місяць «власним коштом» (15 000 грн інвестицій) і планову відпустку (нехай буде теж 15 000 грн). Два місяці ви працюєте, здаєте книжку і чекаєте чотири місяці до публікації: до перших виплат мине пів року від старту проєкту. Припустимо, ваша книжка коштуватиме 200 грн, і щомісяця буде продаватися 100 штук. 5% від 200 грн — це 10 грн; множимо на 100 книжок = 1000 грн на місяць. Інвестиції (30 000 грн) ви повернете за 2,5 роки (30 місяців по 1000 грн) - потім почнете заробляти. Але якщо книга буде гарною, то ви будете отримувати роялті роками і десятиліттями.

Приклад «венчурного проєкту» для натхнення

1998 році скромний викладач університету повірив у двох своїх студентів, які просто просили його поради з одним проєктом. Вони вигадали пошукову систему «для пересічних людей», яка би дозволяла заробляти на переходах по рекламних посиланнях. Викладач уважно вислухав хлопців і вирішив познайомити їх зі своїм колишнім колегою, який кілька років тому пішов у ІТ — щоби більш досвідчений друг оцінив потенціал і може теж щось розумне підказав. В результаті студенти отримали два чеки на 100 000 доларів кожен від обох викладачів — чинного і колишнього. Хлопців звали Ларрі Пейдж і Сергій Брін, а викладачів - Девід Черитон і Енді Бехтольшайм. Компанію, яка постала в результаті, і яка принесла скромному викладачу понад 1 млрд доларів, знають всі. Це Google.